музику!

"гостра не стача музики в тілі" - нажаль діагноз за останні 6 місяців і питання серйозне. Знаєте, якось відчувається ломка від того, що нема інструменту і часу. чомусь коли є час то роблю щось інше. і це вилазить боком.
звучить риторичне питання - що важливіше? купа справ, позитивний вплив, розвиток... чи піти з кавою і сісти за піаніно?
і відповідь - піанано. бо коли читаєш тренінг, проводиш зустріч, ведеш проект це круто, а грати в пустому залі музику це тепло. і більше того, коли ти граєш для когось, то ти читаєш тренінг, проводиш зустріч, ведеш проект одночасно з музикою.

А знаєте, я знайду час для музики, бо мені цього треба :)

так :)

Є час і бажання писати, нема інтернету; є інтернет - є справи, нема часу писати - такі робочі тижні :)
зараз є час і бажання і інтернет)
Густий на малі і великі події вересень скінчився, почався ще більш активний і недосипний жовтень)
Набір думок:
в голові суцілні потоки інформації, маса людей, зустрічей і вражень.
Оскільки проводимо набір в АЙСЕК, то випала нагода проводити співбесіди з аплікантами. вражає кожна 5 людина. При розмові з одним негром спитався: розкажи про 2 найбільші челенджі в житті; а у відповідь було: в мене нема челенджей, в мене є Бог і в мене все буде добре. спочатку посміхнуло, а потім дойшла глибина. Куль, респект як то кажуть.

5 днів як залив концертні альбоми Dave Matthews Band, в поєднані з кавою і роботою це супер засіб гарного настрою. одна з пісень тут http://www.youtube.com/watch?v=Bnq2wi664yc

Переписувався з Денвером, знову запросили до себе, але поки що неа)

Прусь зі своєї команди, радий що саме ці люди працюють зі мною.

Іноді встигаю читати і фоткати :)ой, і спати ))))

Хочу на конфу фасіком, яку конфу? цю http://www.youtube.com/watch?v=BGIYpQktvKc

усьо, бігу)
Щасти всім)

one day :)

7.00 ам - ранок, душ, снiданок, пари, интернет, пара, книги, бiблiотека, список, банкомат, магазин, книги, бiбiлотека, вiдлучення вiд бiблотеки на мсяць, деканат, старостат, захист практики, гуртожиток, кава, унiвер, репетиця, Бах, кава, вечеря, джаз, душ, сон, сни - 1.30 ам

Published with Blogger-droid v1.5.5

chill out 24/7

summer is almost finished and as normal student i'm resting, sleeping, resting, eating and sometimes thinking about coming back in Ua. u wouldnt belive, but i'm using social medea 1 time per day just to keep up with all news in @ un_ty and it's amazing! my eyes resting as never during the work year.
clocks counting time and i'm catchng my summer! i'm at home)

Published with Blogger-droid v1.5.3.1

Практика OFF, Канікули ON.

Ось і скінчилась практика, моє перебування в Сімферополі підходить до кінця і чесно кажучи думками вже не тут, починаю канікули)

Підводячи підсумок практики можу сказати, що було приємно і цікаво працювати на фірмі такого класу. Результати - руйнування деклькох стереотипів, нові знання, практичний досвід роботи і контакти в специфічній сфері, як на мій погляд - все цінно. Практика відкрила актуальне питання майбутнього, варто рухатись вперед, є бажання робити щось інше, і шукати щось більш моє :)
Час минув не помітно і я вже звик до Сімфера, думаю що ще приїду сюди. Але тіло і мозок потребує більш звичного робочого середовища Франківська) Але перед тим канікули вдома, з усіма атрибутами домівки, а головне з сім"єю!
тож в понеділок почнеться мій улюблений стан - дорога :)

Unexpected day off

На роботі велика метушня, керівництво їде на переговори і роботи майже нема) тож є час щось написати)

Донецькі вихідні.

І знову була п»ятниця, і знову моє внутрішне Я кричало від радощів, бо п»ятниця і попереду вихідні)

Тож мої вихідні почались ввечері, коли сидячи в МакДональдсі з кавою і судоку я чекав на свій потяг до Донецька) Давно вже запрошували в гості і нарешті вийшло поїхати)

Дорога була легкою, біля мене відкривалося вікно і таким чином мав досить не поганий клімат контроль) дорога займає приблизно 10 годин і не є напряжною.

По приїзду першим враженням про Донецьк було депо 1924 (якщо не помиляюсь) року з справжніми паровозами, а це надзвичайні машини, кожен з яких є шедевром інженерної думки + ще в дитинстві ходив «на паровозіки» з усіма, кому було не лінь мене туди водити.

Зустрівся з Катєю і ми поїхали на міні екскурсію. Першим пунктом звичайно стояла Донбас арена. З першого ж погляду весь пейзаж арени мені нагадав про Америку, а точніше про Денвер. Все виглядає дуже просторо, сучасно, чисто, вільно і модно. + фонтан у вигляді м»яча провів ще одну паралель між ареною і Денвером, бо там колись бавився таким самим фонтаном.

Потім пройшлися по парку біля арени і завітали в дитячий парк зх скульптурами. Хм… коли був дитиною, напевно так само не звертав увагу на ці скульптури, просто лазив собі, бігав і вигадував би щось, як і інші діти, але коли виростаєш, то дивитися на ці скульптури без болі у животі від сміху не можливо і уж точно водити в такі місця дітей не дуже хочеться . Хочеться спитати скульпторів «про що ви думали коли робили ці скульптури?» іноді вони тягнуть більше на дорослі обкурені сюжети)

Потім обід, душ, кава і знову гуляти)

Час до вечора пройшов швидко, і зайшовши в магазин і купивши вана талін, ми пішли на вечірку. Поринути в атмосферу АЙСЕКа і зустріти людей, яких не бічив ще з Горизонтів в Маріуполі і Сімферського ЛСС як завжди класно і весело. вечір пройшов на даху 24 поверхового будинку, афігенна панорама Донецька і кольорові вогні ночі і дуже багато цікавих людей)

Неділя була гіпер лінивою, бо зранку дивилися короткометражки і через це я ледве не запізнився на потяг. Декілька дзвінків, швидкий таксист, біг по вокзалу – в результаті я встиг на поїзд) Дякую за це Каті, Діані і Артему!)

По дорозі в Сімфер я спав і відсипався за тиждень, вихідні і за тиждень попереду)

Трохи про практику. Пройшло 65%. склав щоденник – начеб то рухаюсь нормально, з задачами справляюсь нормально. Ще 1.5 тиждні, думаю це швидко, бо втянувся. 

А сьогодні до обіду нарешті закінчив 3D модель крана!

Курс на Дім)

Ніщо не піднімає настрій і не спонукає ворушитись вперед, як квиток до дому в компі (електронний) і декілька свіжих фоток з дому) Вже скоро!

true Friday :)

"хорей світ!!!" - саме такі ідеї просто кричать в Тобі, коли в п"ятницю ввечері сдаєш пропуск з роботи і повільно розум відходить від грузу) попереду вечір і вихідні, а значить книжки, кулінарія, сон і всі блага цивілізованого світу)
Студенти РАДІЙТЕ життю в універі - не напрягайтесь, спіть, не поспішайте з виконянням курсових, здавайте сесії разу з третього. лапайте можливіть!
НА РОБОТІ ТАКОГО НЕМА!!!
я не працюю, так, стажуюсь, але розумію що щось помінялось в моєму сприйнятті універу, часу і все що навколо)
Трохи про тиждень.
На цьому тиждні мав клопоту - писав технічні потреби на офшорний кран для закупки) ВЕСЕЛУХА!!! і хоч мав предмет крани в універі, та не дуже то допомогло, тре комбінувати купу інформації) А коли вітдав ТП то став малювати кран в автокаді, на чому і закінчив тиждень. до того малював в КОМПАСІ (російський, трохи спрощений віріант Автокаду), який є інтуітивним. А зараз розбирався в бойових умовах з автокадом. в дебрях маштабів, прямих і кривих нарешті вималювався кран, трохи не такий як тре, але всеж таки кран) Вперше стикнувся з англійською системою одиниць.. не чіпайте то на хвору голову в п"ятницю - буде каламбур)
Отакий він тиждень)

Моє робоче мічце: 10 поверх, офіс побудований по схемі - велике приміщення, перегородки і в кожного свій куток) Радує наявність кльової картинки з вікна.
 
Ввечері знайшов з другом кльову кофейню КОФЕІН, взяли каву і сиділи на вулиці слухали вуличних музикантів)

ввечері дізнався, що Франик виграв сільвер еворд, відразу зрозумів що вже місяць не бачив наш ЛС, народ скучаю)

Тож фрайдей насправді тру)
Вихідні!

Charles Leadbeater: Education innovation in the slums | Video on TED.com

Charles Leadbeater: Education innovation in the slums | Video on TED.com

1'st week

Пройшов один тиждень практики-роботи.
Результати, як на перший тиждень не погані. Є нормальні контакти, трохи прошарився в структурі і завданнях.
Працював з технічною документацією на споруджувальні об"єкти. Гарна практика, бо отримую найсвіжішу технічну інформацію, якої ніколи не знайдеш в універі. В цілому мені подобається - цікаво бачити реальну роботу, а не універські приклади.+ в універі можна це все використовувати :)))
Відкрив для себе, що мені дуже подобаються якісні креслення.

Чим відрізняється практика від універу, це тим, що в універі в тебе є купа часу, консультації, оцінки.На практиці є БОС, завдання і критерії якості + твоя голова. Все) і крутись.
Мені не подобається те, що моя робота передбачає тільки вміння пошуку інформації, аналізу і її компановки в шось інше. тобто роботу може виконувати і інша людина, без вищої освіти. можливо це тільки тому що я стажуюсь (а що можна дати студентові? ), але мені цього мало, адже нема сильного розвитку знань. та попереду ще 3 тижні, і я візьму від них по максимуму, не дарма ж сюди потрапив :) може і згодиться в житті.
Для себе зрозумів ще такі штуки -
1. я не створений для офісного сидіння і постійної паперової роботи.
2. треба спробувати ще щось крім своєї спеціальності, в плані навчання і роботи.
3. постало логічне питання - нафіг вчитись супер супер в універі, якщо на роботі це все одно не дуже треба і вистачає загального розуміння.
тож буду шукати і пробувати)
Чекаю 2ий тиждень)))

Eric Lewis rocks the jazz world | Video on TED.com

Eric Lewis rocks the jazz world | Video on TED.com

нічне

заплющ очі.. ти сидиш на балконі, пишеш щось у зошит при світлі телефона. десь далеко блимає у небі і ти думаєш вже йти спати, та раптом починається дощ: крапля, дві, десять, марш і вже поливає, як з відра. У повіті запах літньої ночі в дощі, посміхаєшся і десь на задньому крильці розуму розумієш, що навколо тебе природа і їй все одно на демедж репорти, заявки на технічні вимоги і все те що робиш ти і всі інші люди. Вона прекрасна і могутня і їй аж ніяк не треба нашого схвалення, адже Вона.. втім визначте самі, хто вона для вас.

нічний ліричний відступ.

музика миті - Air - Ce Matin La

дякую!

Батьки - люди, яких ви знаєте, яких ви любите і які люблять вас. а які Вони насправді? я от задався цим питанням, бо натрапив на блог батька.

як часто буває, сварюся (а точніше висловлюю своє непогодження з певними поглядами тощо), а потім дивлюся в їхні усміхнені очі і читаю: "який же ти ще молодий і не прошарений". І знаєте, це відношення бесцінне.

Батьки це ресурс. проте цей ресурс дуже часто використовують не правильно - задовільняють свої матеріальні потреби, не даючи нічого взамін, тобто просто висмоктують з них. На мою думку (суб"єктивну), це неймовірно великий скарб знань, досвіду і порад. І так, звичайно можна сказати що в Них застарілі погляди, знання вже не ті і т.д., але візьміть їх, перевірте і не забудьте сказати дякую. І взагалі, частіше кажіть це Батькам і в додаток до "дякую" робіть щось добре для них. Їм буде приємно.

Колись Батько приніс листок на якому було написано
"Билл Гейтс: 11 вещей, которым тебя забыли научить в школе". штука твереза і правильна. тре згадати 7 пункт:

"До твоего рождения твои родители не были такими скучными и неинтересными людьми, какими они кажутся тебе сейчас. Они стали такими, зарабатывая на твое беззаботное детство, стирая твою одежду и слушая твою бесконечную болтовню о том, какой ты классный. Поэтому, перед тем как отправляться спасать леса Амазонки от уничтожения жадным поколением твоих родителей, попытайся для начала привести в порядок свою комнату."
всі інші можна прочитати тут: http://vkontakte.ru/note17448764_9729100

наші з вами Батьки - реально кльові люди, любіть і цінуйте їх.
А моїм Фруктам - величезне дякую!

SimferHills

П"ятниця добігла свого кінця.
Сьогодні ранком в голові була чітка мисля - канікули треба закінчувати. Байдикувати в Криму круто, але не за тим приїхав)
тож сьогодні поїхав на місце практики. По дорозі займався спортивним орієнтуванням на місцевості. На місці був за 15 хв - звичка айсекера :D Здивувало що майже всі, з ким я сьогодні стикався - люди мого приблизно віку, і по ним можна сказати що компанія прогресивна і кльова (майбутне покаже).
сьогодні переїхав в стару частину міста - такий собі СімферХілз - одноповерхові будинки, краєвид на Сімфер.
А вчора з другом їздив до Алушти. поїхали спонтанно, але не пожаліли. Дорогою бачили шикарні краєвиди, нажаль зафоткати не змогли, бо як тільки витягали камеру, тролейбус пірнав у зарослі. Доречі, тролейбус (стара Шкода)- надзвичайно кльова штука і значно більше ніж просто машина для перевезення людей. Це своєрідна атмосфера, інший темп життя і напевно не одна історія з життя людей. (з історією тролейбусів можна ознайомитись тут: http://photo.tramvaj.ru/simf91.htm )
Алушта - курортне місто, де гроші роблять з усього. навіть з пісків. чи бачив хто небудь людину, яка обіймає позицію ДИРЕКТОР ПЛЯЖУ?
А я бачив. вони цим пишаються, адже на таке місце страшенна конкуренція, і вони, безперечно маючи не одну вищу освіту і знаючи мінімум 4 іноземних мови працюють у поті, чесно заробляючи на життя... Гоню, бо це брєд. Людина, яка живе в Україні, як і будь яка інша, має повне право користуватись природнім багатсвом безкоштовно)
але ми всеж знайшли нормальний безкоштовний пляж)
А ось просто декілька фоток з узбережжя.
Гарного Вікенду)

o0?

День почався від сніданку на площі в центрі Сімфера, біля постаменту Леніна. На сніданок була легендарна їжа - батон і кефір (студенти :))) )сьогодні вирішив трохи погуляти по Сімферу. Взагалі мені подобається місто, люди і все, що я бачу. Якщо приходиш в місто відкритий, то місто відкривається тобі :)
так ось, полазили по місту і вирішили піти подивитись на Скіфський Ніаполь. цікава досить штука:




А ввечері придумав готувати вечерю. по дорозі закупилися і почалось.
Готувати я люблю, я відпочиваю в цей час. Часто шось придумую і іноді виходять ляпи, проте час від часу мені самому подобається моя "кухня". Сьогодні готував солодку гречку з корицею, салат з фіолетової капусти з перцем болгарським і зробив піджарку з овочей, сосисок і соусів) + до вечері взяв вино біле напівсолодке і
ось що вийшло.
Після всього дня на ногах все було з"їдено за лічені хвилини, а це гарний знак)

audra

audra - (або буря) прямо зараз за вікном.

Сьогодні кльовий робочий день - м"які макасіни, кава з мак дональдсу, лист завдань на день і ноутбук. Обожнюю такі робочі дні, коли ти ненапряжно працюєш.

Simferopoliо naktys

Закінчилась конференція। Мої експектейшени виконані на сто %। Досвід черства є нереально класним, повірте мені - це круто। Звичайно зроблено багато, але є відчуття що можна було зробити набагато більше, краще і якістніше।
Конференція скінчилась, але відчуття від неї ще довго будуть ходити хвилями відгуків в середині, наголошуючи на тих кейсах і пойнтах які ти засвоїв за цей короткий час।
Тепер на декілька днів я оселився в сімферопольського аламніка। Надзвичайне відчуття, коли є кухня і пиво, стіл і стільці, лампа і той дух айсеку, який виникає лише в таких ситуаціях, коли покоління зустрічаються і спілкуються, ніби тільки нині сиділи разом на ЛСМ"і чи ІБ"емі।(насправді ж минули роки)
Це магія, яка переноситься на тебе, твої відчуття і погляди। Це є джерело збагачення тебе інформацією, перевіреною поколіннями айсекерів :)
Скажу таку штуку - що дає АЙСЕК - розуміння команди, часу і рескрсів। Це головні пойнти, засвоїш їх - переростеш себе।
Нереально радий, що в моєму скромному житті є можливість спілкуватись з насправді видатними людьми.

coffee in Nikolaevka (night one)

Перша ніч пілся конфи. Народ за стінкою грає в мафію. поряд мене фасіки готують сесії - як завжди в фасі румі повно роботи!. 

Черити конфу - надзвичайно круто особливо коли це літня конфа Сімферополя. Окремо про неї. при її приготуванні планувалось делегатів 15 максимум, просто маленька конфа, але в перший же день кількість делегаті подвоїлась. відчуття круті, бо повно старих знайомих і нових цікавих людей)

Окреме слово треба сказати про пленері - ще ніколи не бачив пленері під небом, просто по середині подвір"я. вести сесії там круто.

Мета таких конференцій - мотивувати людей, робити з них сім"ю і дивитись як вона (сім"я) буде рухатисб далі)

Попереду другий день конфи, нові події, люди і кава)

кава в сімфері

Перший запис є сумбурним, адже ніяк не планував почати блог сьогодні а тим паче в ночі за кавою। Але вже сталось।
Сьогодні приїхав в Сімфер на конференцію। Тут перший раз। Вражає відсутність української мови।
Зараз переглянув останній раз все перед конфою, наче нічого не забув, тож завтра зранку старт першого досвіду черства। П"ю каву і знаю що все буде кльово, адже вже стільки пройдено і попереду купа роботи, тяжкої веселої і наполеглевої।