заплющ очі.. ти сидиш на балконі, пишеш щось у зошит при світлі телефона. десь далеко блимає у небі і ти думаєш вже йти спати, та раптом починається дощ: крапля, дві, десять, марш і вже поливає, як з відра. У повіті запах літньої ночі в дощі, посміхаєшся і десь на задньому крильці розуму розумієш, що навколо тебе природа і їй все одно на демедж репорти, заявки на технічні вимоги і все те що робиш ти і всі інші люди. Вона прекрасна і могутня і їй аж ніяк не треба нашого схвалення, адже Вона.. втім визначте самі, хто вона для вас.
нічний ліричний відступ.
музика миті - Air - Ce Matin La
Немає коментарів:
Дописати коментар