Чого вартує посішка друга :)

Чого вартує посмішка людини, в якої свято? А якщо це друг?

Власне кажучи зовсім трохи. Лиш бажання поділитись часктою щастя, позитиву і щирих емоцій.

І будуючи цю ефімиерну структуру варто керуватись лише бажанням, добротою та емоціями. І тоді все буде реально і просто зробити, навіть якщо на початку нічого нема для успіху :)

Віра в успіх по суті - це все, що в нас є і єдине, що ми не маємо загубити. Це те що відділяє нас від наших цілей.

А розшеривши цю віру з друзями можна робити РЕЧІ :)
Пост емоційний і мало конструктивний, про те повний позитиву :)

Тож ще раз з Днюхою, друже!

:)

Як і прогнозував, час настав активний і завантажений. Лютий, що був наповнений під зав"язку пройшов, і почався відносно спокійний березень у Франківську. За місяць встиг відвідати Харків, Тернопіль і плотно сів за фоно. В голову прийшов спокій.

На вихідні вибрався з ЛК в гори, на конференцію. Приємно знову почувати себе "вдома" з тими людьми, з якими працював і жив. Погалділи в задоволення! Перед відїздом з бази заліз на міні гору, з якої відкривається мальовничий краєвид. Дерев"яні сходи були під снігом, тож довелось карабкатись, а на верху сніг доходив по пояс. Але задоволення було від того велике! фотки звідти.

Ще сталась одна приємна річ - став фасіком на національній конференції. Це остання мрія, пов"язана з @ життям, і на початку квітня вона втілиться в життя! Це буде остання сер"йозна робота для айсеку в Україні. Команда тренерів крута, і конфа, маю передчуття, буде шикарна!

Таймлайн до початку літа виставлений і я продовжую його притримуватись. Все, тепер back to work :)